НЕ́РО́Б, а, ч., розм., рідко. Те саме, що неро́ба. Капіталістична дійсність, повсякчасна гонитва за наживою породжує.. неробів типу копача Бонавентури (Укр. літ., 9, 1957, 84); — Я тобі в очі скажу: нероб ти! Да, ледар (Горд., II, 1959, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 376.