НЕРИТМІ́ЧНИЙ, а, е. Позбавлений ритму; аритмічний. Дихання у дітей раннього віку не тільки поверхневе, але й нерівне, неритмічне (Шк. гігієна, 1954, 84).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 375.