НЕРВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Бути в стані збудження, хвилювання, роздратування. Щодалі розповідав Малинка, ставало помітно, як інспектор починав нервуватися (Вас., І, 1959, 138); Бжеський нервувався і, чекаючи на відповідь, роздратовано тарабанив пальцями по столу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 375.