НЕРВО́ЗНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. нерво́зний. Доронін давно помічав похмуру нервозність Голубенка, але приписував це характерові, вдачі (Руд., Вітер.., 1958, 205); — Саме від надмірного хвилювання й нервозності починаються майже всі прикрості в організмі людини… (Кучер, Голод, 1961, 457).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 374.