НЕРВО́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. нерво́вий 2, 4, 5. Видко було, що панночка нудилась: у рухах пробивалась апатія, в голосі нервовість (Л. Укр., III, 1952, 618); Василинка робить есе без метушні, .. вона мовби якось і Лінину нервовість вгамовує своєю поважністю (Гончар, Тронка, 1963, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 374.