НЕПІЗНАВА́ННИЙ, а, е. Недоступний для пізнання. Вейсманізм-морганізм.. не визнає успадковування набутих організмами ознак у поколіннях, вважаючи вічною, постійною, непізнаванною речовину спадковості (Наука.., 9, 1956, 29); // у знач.ім. непізнава́нне, ного, с. Те, чого не можна пізнати. Який світ ми бачимо в них [баладах А. Міцкевича]? Це світ загадковий, ..світ хистких видінь, світ чудного й непізнаванного (Рильський, III, 1956, 300).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 355.