НЕПІДРО́БНИЙ, а, е. Природний, неудаваний, нефальшивий; справжній. На лиці Сагайдака відобразилось почуття непідробного здивування (Добр., Тече річка.., 1961, 6); Лариса розповідала про свій завод із справжнім, непідробним захопленням (Руд., Остання шабля, 1959, 469).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 355.