Про УКРЛІТ.ORG

непідкований

НЕПІДКО́ВАНИЙ, а, е. Якого не підкували. Чвалають до копальні дядьки.., ведучи непідкованих коней (Гр., І, 1963, 283); Конячка тюпа помаленьку, залишаючи на вогкій землі слід непідкованих попитів [копит] (Л. Янов., І, 1959, 293); * Образно. Непідкований ідеологічно.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 354.

вгору