НЕПРОНИ́КЛИВО. Присл. до непрони́кливий. Над ними непроникливо чорна пітьма, вони навіть очей один одного не бачать (Горький, Діло Артам., перекл. Варкентін, 1950, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 372.