НЕПРОГЛЯ́ДНО. Присл. до непрогля́дний. Ніч стала непроглядно темною, сіяв холодний дощ (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 147); Окреслились в темряві непроглядно густі кущі (Коз., Вибр., 1947, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 371.