НЕПРОБІ́ЙНИЙ, а, е. Який дуже важко або неможливо пробити. З інших машин виходять переважно гості, виходять ті, кого доля заставила покинути непробійні каюти своїх дредноутів (Гончар, II, 1959, 359).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 371.