НЕПРИПУСТИ́МО. Присл. до неприпусти́мий. Дівчині здавалося, що зроблено неприпустимо мало (Донч., V, 1957, 312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 369.