НЕПРИНА́ДНИЙ, а, е. Те саме, що неприва́бливий. Яким звичайним, буденним, непринадним чоловіком видався їй тепер той сам Володко (Фр., II, 1950, 77).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 369.