НЕПРИКРА́ШЕНИЙ, а, е. Який є у дійсності, без прикрас. Треба мати мужність дивитися прямо в лице неприкрашеній гіркій правді (Ленін, 27, 1951, 131); Література [російська] .. сильна своїм демократизмом, служінням народним інтересам, твердим, неприкрашеним реалізмом у відображенні дійсності (Рад. літ-во, 3, 1957, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 368.