НЕПРИВА́БНИЙ, а, е. Те саме, що неприва́бливий. Критично розглядав [Геннадій] себе у двох дзеркалах, гидливо морщився і вголос коментував непривабне віддзеркалення (Вол., Місячне срібло, 1961, 122).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 367.