НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до непра́вильний. III з’їзд визнав неправильність того повороту до застарілих, віджилих поглядів "економізму", який намітився в нашій партії.. (Ленін, 10, 1970, 196).

2. Відхилення від норми; помилка, погрішність. — В чому ж, — питаю, — неправильність? Яку це ти береш на себе сміливість мені вказувати? (Донч., VI, 1957, 444).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 366.