НЕПРАВДИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до неправди́вий 1. Володимир Ілліч нещадно таврував і такі пережитки старого ладу, як лицемірство, неправдивість, нечесність (Ком. Укр., 2, 1966, 52); — Доводити неправдивість того, що нам невідоме, таке ж безглуздя, як сперечатися, якого кольору вітер (Тулуб, Людолови, І, 1957, 398).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 365.