НЕПОТАЙНИ́Й, а́, е́. Який виражає, містить щирі думки, почуття; відвертий. Полилась їх розмова — щира, непотайна (Н.-Лев., І, 1956, 120).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 364.

Непотайний, а́, е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна. Левиц. І. 138.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 555.