НЕПОСЛІДО́ВНИЙ, а, е. Позбавлений послідовності. Тактика меншовиків суперечлива і непослідовна.. (Ленін, 12, 1970, 148); З уривчастої, непослідовної розповіді схвильованого П’ятки Іван зрозумів, що події розгортаються швидко (Кол., Терен.., 1959, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 363.