НЕПОСИ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. непоси́дливий. Ми, товариші Михайла Кириловича, дивувались його невтомності і непосидливості (Збан., Ліс. красуня, 1955, 141).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 363.