Непороки, ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають… Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 555.