НЕПОРА́ДНО, рідко. Присл. до непора́дний. Стояв [молодий] он тут непорадно й обертався все цілим тілом до кождого, хто говорив до нього (Коб., II, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 361.