НЕПОПРА́ВНО. Присл. до непопра́вний 1. Щоки [шинкарки] вже.. обвисли. Колись бездоганний овал їх був непоправно попсований (Вільде, Сестри.., 1958, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 361.