НЕПОЛО́ХАНИЙ, а, е. Якого не лякали, не полохали. Деякий час ми захоплено розглядаємо озеро з його багатством, з його неполоханим життям (Гончар, Маша.., 1959, 38); В краю неполоханих птиць Таєжні ішли партизани Стежками вовків і лисиць (Нагн., Слово.., 1954, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 360.