Про УКРЛІТ.ORG

непоквапливість

НЕПОКВА́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до непоква́пливий. Їхали [Терешко і Медже] назад тихо, наче подих смерті вимагає спокійної і урочистої непоквапливості (Тулуб, Людолови, II, 1957, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 359.

вгору