НЕПОВОРУ́ШНО, діал. Присл. до неповору́шний. Стояла [Курилиха] неповорушно в чорній сорочці (Черемш., Тв., 1960, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 357.