НЕПОВНОЦІ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неповнеці́нний. Часто доводилося йому.. відчувати свою неповноцінність (Головко, II, 1957, 410).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 356.