НЕПОВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непови́нний. З усіма його доказами неповинності Григорія погоджувалась [Надія], але вигляд її від того не веселішав (Сміл., Сад, 1952, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 356.