НЕПОБОРИ́МИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непобо́рний. Заклекотів могутній вал Непоборимих сил (Дор., Єдність, 1950, 18); Непоборима охота заволоділа мною записати нині одну.. ідею (Коб., Покора, 1899, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 355.