НЕПЛАТОСПРОМО́ЖНИЙ, а, е. Який не має можливості сплатити те, що він зобов’язаний платити. — Ось, багато напили, наїли, один втік, а цей неплатоспроможний! — швидко тараторила офіціантка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 355.