НЕПЕРЕКО́НЛИВО. Присл. до непереко́нливий. Останні Іванові слова прозвучали, як здалось Ользі, непереконливо (Кол., Терен.., 1959, 114).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 353.