НЕПА́РНИЙ, а, е.

1. Який не створює разом з іншим пари.

∆ Непа́рний шовкопря́д — метелик родини хвилянкових, який пошкоджує плодові і дикорослі листяні породи дерев. До найбільш небезпечних первинних шкідників належать: сосновий і непарний шовкопряд (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 132).

2. Який не ділиться на два без остачі. Кожного непарного року в гарячі дні літа збираються в столиці нашої Батьківщини кінорежисери і сценаристи, кіноактори і оператори, кінокритики і продюсери, численні гості (Мист., 5, 1965, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 352.