НЕОЦІНИ́МИЙ, а, е. Надзвичайно важливий своїм значенням; дуже великий. Там, де не змогла пробитись людина, неоціниму послугу зробив голуб, урятувавши червоноармійський загін (Донч., І, 1956, 54); Самодіяльне мистецтво вносить неоцінимий вклад у культурну скарбницю нашого народу (Ком. Укр., 8, 1967, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 351.