НЕОХА́ЙНІСТЬ, пості, ж. Абстр. ім. до неоха́йний. Нужда, недостача, неохайність глибоко уразили серце матері; ще вона мов і не бачила ніколи нічого біднішого, злиденнішого (Мирний, IV, 1955, 43); Зовнішня неохайність призводить до занепаду дисципліни (Шиян, Партиз. край, 1946, 192).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 351.

Неохайність, ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Св. Л. 23. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані… Мир. ХРВ. 177.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 553.