НЕОСУ́ДНІСТЬ, ності, ж., юр. Абстр. ім. до неосу́дний. Шість адвокатів Рубі продовжують чіплятись за фальшиву версію про його неосудність для того, щоб добитися звільнення або хоча б винесення йому умовного вироку (Веч. Київ, 4.11 1964, 3)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 350.