НЕОРГАНІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Позбавлений організованості; стихійний. Маючи на меті організацію збройного повстання у всеукраїнському масштабі, виступаючи проти розпорошення повстання в часткових, неорганізованих вибухах, партія повинна враховувати і назрівання міжнародної пролетарської революції (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 15).

2. Який не вміє раціонально, планомірно використовувати, організовувати свій час. Неорганізований учень.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 349.