НЕОПЛА́ТНИЙ, а, е.

1. Який не може бути сплачений. Письменник завжди в неоплатному боргу перед читачем (Смолич, VI, 1959, 19).

2. Не спроможний сплатити борг. Неоплатний боржник.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 349.