НЕОЛОГІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Нове слово або вислів, що з’являється у мові. Неологізми, новотвори родяться щодня (Рильський, III, 1956, 75); Поет у своєму доробку дуже широко практикує творення неологізмів (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 348.