НЕОЗО́РНО. Присл. до неозо́рний. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою й за тобою… (Мирний, II, 1954, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 348.

Неозорно нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою. Мир. ХРВ. 80.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 553.