НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, а, е. Який не перебуває в шлюбі. Поет і драматург були неодружені (Ю. Янов., І, 1954, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 347.