НЕОДНОРІ́ДНИЙ, а, е.

1. Різний щодо свого складу, розміру і т. ін. В капіталістичному суспільстві робітничий клас неоднорідний. Ряди його постійно поповнюються вихідцями з середовища дрібної буржуазії (Ком. Укр., 9, 1964, 43); При використанні неоднорідного за розміром насіння поява сходів розтягується на кілька днів (Хлібороб Укр., 8, 1965, 6); // Який становить суміш двох або більше компонентів. Неоднорідна речовина.

2. грам. Функціонально нерівноправний з іншим і який не може об’єднуватися з ним сурядним зв’язком. Неоднорідні члени речення.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 347.