НЕОДИ́М, у, ч., хім. Сріблястий метал з жовтуватим відтінком, який повільно окислюється на повітрі, реагує з водою, кислотами і т. ін.; використовується при виробництві скла.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 346.