НЕОГЛЯ́ДНО. Присл. до неогля́дний. *Образно. Одна Прісьчина доля не складалася по-людськи. Горя того — за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно… (Мирний, III, 1954, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 346.

Неоглядно нар. И конца невидно; необозримо. Горя того за нею і поперед нею — неозорно, неоглядно. Мир. Пов. І. 127.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 552.