НЕО́ГЛЯ́ДКИ, присл., заст. Не оглядаючись. Всі вони, відчуваючи, що Пантелеймон Гаврилович заохочує їх до чесної, принципової критики, говорили щиро, неоглядки (Руд., Остання шабля, 1959, 550).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 346.

Неоглядки, неоглядком, нар. Безъ оглядки. Біжить неоглядки. Рудч. Ск. І. 137. Пішло все к чорту неоглядком. Котл. Ен. IV. 61. См. Необзир.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 552.