НЕОБСТРІ́ЛЯНИЙ, а, е. Який не був у боях, не звик до бойової обстановки, до стрільби. Він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк. Надіється, що має кращі, ніж у Сагайди, командирські дані (Гончар, III, 1959, 332); // перен. Який не має досвіду в чому-небудь; молодий, недосвідчений. Згодом в літературні лави щедро хлюпнуло необстріляною молоддю з молодих ще тоді робітфаків (Вітч., 11, 1967, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 345.