НЕОБМІРКО́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що необду́маний. На ці слова Пруссак Озвався: — Братики! Чи вже ж то можна так — Необмірковані робити постанови? (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 345.