НЕОБМЕ́ЖНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що необме́жений. Уявляється мені степ. Широкий, необмежний, незайманий степ (Коцюб., І, 1955, 178).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 345.