НЕОБА́ЧЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до необа́чливий. Князь.. лаяв себе в думці за необачливість (Загреб., Диво, 1968, 672).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 344.