НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до ненорма́льний. В деяких райкомах партії люди втрачають багато часу для того, щоб попасти на прийом до секретаря або іншого відповідального працівника райкому. Навряд чи є потреба доводити ненормальність цього (Ком. Укр., 5, 1960, 53); Ма [дівчина] була унікум, а Рубан був трижди [тричі] унікум у своїй ненормальності (Ю. Янов., І, 1958, 110); // Ненормальне явище. [Ярчук:] Найменша дрібниця, що стосується вас, мене цікавить більше, ніж все, що залишається поза вами. [Наталя:] Чим же пояснити таку ненормальність? (Мик., І, 1957, 382).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 343.