НЕНАТУРА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Зробл. на зразок натурального; штучний. Ненатуральне хутро.

2. Якого в дійсності не буває; несправжній. Вона лежить, простягши голі ручки, витягнена і ненатуральна, як воскова лялька (Коцюб., І, 1955, 420).

3. Удаваний, нещирий. Рухи її якісь вимушені, голос ненатуральний (Фр., VI, 1951, 379).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 343.